Вода, поряд із своїм значимим та життєво необхідним для людини благом, за певних умов досить часто може стати фактором ризику виникнення різноманітної патології, зокрема інфекційних захворювань. Про це нагадують в ДУ “Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України”.
Проблема забезпечення населення якісною питною водою, як в області, так і в цілому про Україні, залишається актуальною з низки об’єктивних причин, серед яких найбільш значимі – забруднення поверхневих водойм та підземних водних горизонтів, незадовільний технічний стан водопровідних мереж, відсутність належного відомчого лабораторного контролю тощо.
За даними ВООЗ до 80 % інфекційних і неінфекційних захворювань пов’язані з вживанням недоброякісної питної води, 20-35 % випадків захворювання на рак, а онкологічна патологія товстого кишечника, сечового міхура – виключно, пов’язані з вживанням недоброякісної питної води.
Уживання забрудненої питної води є причиною більше 20% спалахів гострих кишкових інфекцій в Україні. Упродовж останніх 5 років внаслідок цього постраждало більше 5 тисяч осіб.
Крім того, вода є суттєвим фактором, який впливає і на неінфекційну патологію. Перевищення показників жорсткості в питній воді сприяє розвитку різного роду дерматитів, погіршує перебіг сечокам’яної та жовчнокам’яної хвороби, створює додаткове навантаження на серцево-судинну систему. Надлишок марганцю в питній воді пригнічує функцію щитовидної залози. Уживання води з підвищеним вмістом нітратів збільшує ризик появи онкологічних захворювань.
За останні роки в структурі загальної захворюваності населення області переважали: хвороби органів кровообігу, новоутворення, хвороби органів травлення, сечостатевої системи, ендокринної системи. За вказаний період інтенсивні показники захворюваності населення мали стійку тенденцію до збільшення, а кількість захворювань на рак перевищує середньо республіканський показник у 1,1 рази, хвороби органів травлення – на 20%, сечостатевої системи та систем кровообігу – на 10%.
На жаль, сьогодні знайти природні джерела водних ресурсів з відмінними хімічними та мікробіологічними показниками досить складно. У результаті зростання промислового виробництва, інтенсифікації сільського господарства утворюється значна кількість високотоксичних, концентрованих забруднюючих речовин. Масштаби забруднень зростають і будуть зростати з року в рік, добрива і отрутохімікати змиті дощами і талими водами з полів, спричиняють зростання кількості стоків, що часто потрапляють в поверхневі водойми та підземні водні горизонти.
Для Черкаської області така ситуація із забрудненням водних об’єктів особливо актуальна, тому, що міста Черкаси, Корсунь-Шевченківський, Звенигородка, Умань використовують в якості джерел господарсько-питного водопостачання населення воду поверхневих водойм (річки Дніпро, Вільшанка, Рось, Гнилий Тікич).
У порівнянні з поверхневими водоймищами підземні басейни більш захищені від забруднень і тому вважаються більш надійними і стабільними джерелами водопостачання.
Як правило, підземні води використовуються для питного водопостачання без будь-якої попередньої обробки. Однак, внаслідок специфіки формування підземних вод якість води в них не завжди відповідає гігієнічним вимогам за органолептичними та токсикологічними показниками.
Бар’єрна роль традиційних споруд очищення води дозволяє видалити або частково знизити концентрації окремих забруднювачів до нормативних показників, що в багатьох випадках позначається і на якості питної води (колір, смак, запах, загальна жорсткість і мінеральний склад).
З метою профілактики неінфекційних захворювань пов’язаних із вживанням неякісної питної води пропонуємо дотримуватись наступних рекомендацій:
- використовуйте для приготування їжі, господарських та гігієнічних потреб тільки безпечну воду (безпечною вважається фасована або привізна питна вода з пунктів розливу, очищена спеціальними засобами, а також вода яка постачається централізованими системами водопостачання);
- водопровідна вода найбільш доступна та вживана, однак її якість часто буває нестабільною, тому пити її в некип’яченому вигляді вкрай небажано;
- слід пам’ятати, що кип’ятіння води і знезараження її спеціальними засобами не позбавляє від хімічного забруднення, кип’ятіння води забрудненої нітратами води не зменшує, а навпаки збільшує її токсичність на 40-80%;
- при вживанні питної води із джерел нецентралізованого водопостачання (артезіанських свердловини, криниці, бювети тощо) слід використовувати тільки перевірені джерела, де вода відповідає гігієнічним вимогам;
- для харчування дітей віком до 3-х років необхідно використовувати фасовану питну воду або воду з джерела, вміст нітратів у якій не перевищує гігієнічні нормативи – 50 мг на літр. Забруднена нітратами вода на вигляд чиста, прозора, без запаху і видимих домішок та звичайна за смаком, тому ніколи не готуйте дитячу суміш з водою, якщо вміст нітратів у ній невідомий;
- щоденно необхідно пити до 2 – 3 літрів негазованої питної води невеликими порціями. Норма споживання води залежить від ваги – чим більша маса тіла, тим більшої кількості рідини потребує організм.
Вода належної якості – запорука недопущення виникнення неінфекційних захворювань та загострення хронічних хвороб.
Discussion about this post