Я живу в Харкові все своє життя. Це місто з неймовірною історією, великими можливостями та сильними людьми. Але з початком повномасштабної війни Харків змінився. Початок 2025 року зустрів нас під звуки сирен і вибухів, з постійним відчуттям тривоги, але й з незламною вірою в перемогу.

Попри щоденні обстріли, наше місто живе. Люди навчилися адаптуватися до складних умов, підтримувати одне одного та працювати навіть під час блекаутів. Магазини, кафе, лікарні – все це функціонує, хоча іноді з перебоями. Громадський транспорт працює частково, адже багато шляхів пошкоджені. Дехто покинув місто, рятуючи своїх дітей, але багато хто залишився – допомагати, волонтерити, тримати економіку Харкова на плаву.

Безпека і виживання

Кожен день ми дізнаємося про нові атаки на житлові райони. Я пам’ятаю, як одного разу вибух прогримів так близько, що здалося, ніби здригнувся весь будинок. Але навіть це вже не лякає так, як раніше. Ми пристосувалися. В укриттях облаштовані місця для дітей, працюють волонтери, які роздають гарячий чай та їжу. Всі знають, де найближче укриття, де можна зарядити телефон або знайти питну воду.

Волонтерство та взаємопідтримка

Харків’яни – це люди, які не залишають своїх у біді. Волонтерський рух тут просто неймовірний. Щодня роздають гуманітарну допомогу, військовим передають техніку, медикаменти та одяг. У місті є багато ініціатив, які допомагають літнім людям, родинам з дітьми та тим, хто втратив житло. Незважаючи на труднощі, у нас є відчуття єдності та підтримки.

Відновлення та надія

Хоча Харків залишається під постійною загрозою, місто поступово відбудовується. Дороги ремонтують, відновлюють електромережі, відкриваються підприємства. Освіта не зупинилася – школи працюють онлайн, деякі університети вже повернули студентів до аудиторій. Культура теж продовжує жити: у підвалах театрів і клубів проходять концерти та вистави, працюють музеї та галереї.

Початок 2025 року в Харкові – це випробування, але й нагадування про нашу силу. Ми не здаємося, бо знаємо, що це наше місто, наша земля, наша боротьба. І попри всі труднощі, ми віримо в майбутнє. Харків вистоїть, бо тут живуть люди, які не бояться труднощів, які борються і які обов’язково побачать своє місто відродженим.