23 листопада 2024, 21:37

Сьогодні, 23 листопада, в День вшанування пам’яті жертв голодоморів небайдужі сміляни зібралися на меморіалі зведеному на честь загиблих від голоду земляків у 1932-1933 роках. Вони принесли з собою колоски, хліб, кетяги калини, квіти, які поклали до хреста і символічних жорен.

Дуже важливим було й те, що разом з людьми на цьому вже традиційному заході була і місцева влада. Адже голодомор, влаштований більшовиками, явище в історії українського народу, та й, за великим рахунком, і в історії людства, настільки трагічне, що у вшанування його жертв, без сумніву, повинні брати всі, хто має серце, незалежно від політичних уподобань і посад.

Першою перед присутніми виступила завідуюча юнацьким сектором центральної міської бібліотеки імені Олени Журливої Валентина Єфремова, котра розповіла про те лихо, що його завдав штучний голод українській нації.

Під час вшанування жертв Голодоморів

Активістка Смілянського Майдану, волонтерка Наталія Мотуз цитувала рядки з віршів Тараса Шевченка, в яких ідеться про кривди, які росія заподіяла Україні. На жаль, це було не лише за царату, а й, як бачимо, і в радянські часи. І зараз московія нищить Україну, вбиває українців.

Про те, як доживають віка нечисленні свідки Голодомору і репресовані промовляв керівник Черкаської обласної організації Товариства політв’язнів і репресованих Анатолій Василенко. Він дорікнув владі за те, що ставлення до цих живих свідків споконвічної московської жорстокості і ненависництва не таке як мало би бути. Вони доживають віка, по суті, у злиднях, що не є моральним і людяним.

Промовляє Наталія Мотуз

Пан Анатолій також презентував парафії Різдва Святого Івана Хрестителя книжку „Митрополит Василь Липківський – відродження церкви в Україні в 1917-1930-х роках”.

Анатолій Василенко вручає книжку священику Михайлу Шевчуку

Виступив і Благочинний Черкаського округу, настоятель храму Різдва Святого Івана Хрестителя (ПЦУ), військовий капелан отець Михайло Шевчук. Він у своєму слові підкреслив, що нинішня влада росії вирішила: українців вони не добили, не докатували, і Голодомору було мало. Тож пішла на Україну війною, щоби повторити репресії, вибити нас до ноги. А такі от заходи мобілізують українців на боротьбу, бо нагадують, що москва – споконвічна вбивця, і їй ні в чому вірити не можна. А щоби вона нас не донищила остаточно, потрібно боротися до Перемоги.

Молитва за душі невинно убієнних українців

Священик разом із присутніми підніс також молитву за душі невинно убієнних голодом українців. Насамкінець усі виклали з лампадок символічного хреста на землі.

Люди розходилися, коли крізь хмари зблиснули зірочки, мовби очі діточок, що не вижили, не народилися. Вони ніби промовляли: не забудьте!..

Олександр Вівчарик,

Фото автора

Джерело