14 вересня віряни вшановують за новим церковним календарем Воздвиження Хреста Господнього. До цього часу свято відзначали 27 вересня за юліанським календарем.

Після того, як з 1 вересня Православна Церква України перейшла на новоюліанський календар, дата свята змістилась на 13 днів раніше. Пише сайт gazeta.ua.

Про свято

Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього – одне з 12 головних церковних свят. Присвячене Хресту, на якому був розп’ятий Ісус Христос, а символізує його підняття з землі після віднайдення.

Історія свята Воздвиження бере початок у IV столітті. Це були часи правління імператора Костянтина Великого та його матері – рівноапостольної Олени. Християнство було оголошене імператором як державна релігія, а його мати, цариця Олена, вирушила на пошуки Хреста, на якому був розп’ятий Ісус. Хрест вона знайшла в печері недалеко від Єрусалима, сталося це 326 року.

За переказами, під час розкопок у печері було знайдено три хрести, а біля них табличку: “Ісус Назарянин, цар Юдейський”. Щоб визначити, яка зі знахідок справді Хрест Господній, усі три по черзі піднесли до тяжкохворої. Два з них ніяк не вплинули на жінку, але після піднесення третього хвора зцілилася. Є й інший переказ: за ним Хрест оживив померлу людину, тому назвали святиню животворящою.

На честь знайдення Хреста на цьому місці зібралися християни, а єрусалимський патріарх Макарій з іншими високо спорудили святиню, щоб її всі могли побачити. Звідси й походить назва свята.

Опісля цариця Олена розділила Хрест на дві частини: одну залишила в Єрусалимі, другу, з двома цвяхами, відправила синові-імператору. На зворотній дорозі цариця зупинялася в кожному місці, де бував Христос, і таким чином заснувала понад 80 церков.

Хрест Господній продовжували ділити, але 1187 року частину, що зберігалася в Єрусалимі, була загублена після поразки хрестоносців від мусульман. За легендою, Хрест закопали, щоб врятувати, але досі так і не знайшли. Частину Хреста, яка зберігалася в Константинополі, викрали хрестоносці 1204 року. Зараз частинки цієї частини зберігаються в різних храмах Європи.

Традиції

За традицією на велике свято йдуть до храму на службу. Цього дня урочисто з вівтаря виноситься Хрест на середину храму, де він залишається до 21 вересня, дня віддання Воздвиження. Також цього дня відбуваються обходи або хресні ходи з іконами і молитвами.

Якщо немає можливості відвідати службу в церкві, то можна помолитися вдома – за здоров’я і благополуччя в родині. На згадку про страждання спасителя цього дня дотримуються посту.

Що не можна робити

Заборонено лаятися, сваритися, ображати інших, злословити;

не можна займатися важкою працею, що-небудь різати, рубати;

не слід починати важливі справи – можуть не заладитися;

не потрібно давати гроші в борг – краще перенести на інший день;

заборонено їсти м’ясо, рибу, молочні продукти і яйця.

За повір’ям, той, хто постить у це свято, отримує прощення гріхів. Але для цього потрібна також щира молитва та покаяння. Також цього дня не радять іти в ліс – змії шукають місце для зимівлі, тому їх побоюються зустріти.