16 грудня 2022, 22:32

16 грудня Сміла нарешті змогла проститися зі своїм Героєм, поліцейським-вибухотехніком Ігорем Мельником, який 7 грудня загинув під час виконання службових обов’язків на Херсонщині. Виконуючи завдання, він, разом зі ще трьома поліцейськими, підірвався на каскаді ворожих мін та боєприпасів неподалік села Федорівки, що за 15 кілометрів від Антонівського мосту.

Жалобна церемонія прощання проходила у фойє центрального Будинку культури міста. Проститися з мужнім Героєм прийшли його побратими, друзі, представники влади і громадськості. Панахиду за убієнним відправив капелан ПЦУ отець Михайло.

Я особисто знав Ігоря Мельника. Здавалося б, ми всі уже звикли до періодичних прощань із загиблими на російсько-українській війні. Під час такої церемонії завжди сумно і болісно. Та коли я почув про загибель Ігоря, мені наче світ перевернувся, а серце болить і досі. Адже, якби мене попросили описати цю людину одним словом, іншого, як світлий, підібрати б не зміг. Він завжди був приязний, усміхнений, відкритий до спілкування. Мені важко говорити про нього в минулому часі, важко змиритися, що я вже не зустріну його в під’їзді, біля будинку… А як пережити це горе матері, в якої він був єдиною дитиною, дружині! Як змиритися з втратою колегам, друзям? Між тим, батьки, дружини, друзі, колеги є в кожного нашого полеглого на війні… Скільки горя росія вже принесла в Україну і скільки ще принесе!

Я ніколи не був пацифістом, але саме після загибелі Ігоря відчув пекучу ненависть до загарбників. Раніше було просто бажання, щоб все це якомога швидше закінчилося. Зараз мрія інша: знати, що всі рашисти, і всі, хто їх підтримує, отримають те саме. І щоб кожен московит, який хоче війни, радіє, що нас катують і вбивають, залишають без світла і тепла, який вважає нашу землю своєю, щовечора засинав, не знаючи, чи доживе до ранку. А ще хочу, щоб за Ігоря помстилися.

Я не заздрю нині жодному міському голові, жодному очільнику територіальної громади, тож не заздрю і міському голові Сміли Сергію Ананкові. Адже щоразу на похороні чергового героя треба знайти слова, щоби сказати про нього щось гарне, тепле, потрібно спілкуватися зі згорьованими родичами. Коли ти маєш серце, це дуже важко. А коли ти знав загиблого особисто? Цього разу виступ пана Сергія був особливо пронизливим…

Щирі і зворушливі слова знайшла біля труни Ігоря Мельника і голова Черкаської районної військової адміністрації Валерія Бандурко. По військовому чітко і дуже конкретно висловився виконувач обов’язків керівника черкаської поліції Владислав Вінник. Присутні його запам’ятали.

Я не знаю, хто конкретно зворушив міцного поліцейського, який стояв біля мене з букетом троянд. Я просто помітив, що квіти трусяться в його сильних руках, глянув на вищого за себе і значно ширшого чоловіка і побачив, що він плаче. От тому ми і переможемо, бо ми – Люди!

Слава нашим захисникам!

Вічна Слава Герою Ігорю Мельнику!

Слава Україні!

Олександр ВівчарикФото Олександр Слєпцовський

Джерело