Деталі

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу.

9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
Вже понад сто років бій під Крутами живе у національній пам’яті українців, не сходячи з вуст істориків, політиків, публіцистів, мемуаристів, поетів. Відомий публіцист Іван Дзюба писав: “Жертовний подвиг когорти юнаків мав величезне й невмируще морально-політичне та символічне значення. Він засвідчив невгасимість поривання до свободи, до ствердження національного буття України, – попри весь трагізм боротьби…. Він став викликом юнацького ідеалізму – духові зневіри і байдужості. Він продовжив традицію лицарства і заповів її майбутнім молодим поколінням. Без прикладу Крут, без пам’яті про Крути не було б ні ідеалізму патріотичної галицької молоді 20-30-х років, ні Української Повстанської Армії, ні поезії Василя Симоненка, ні жертовного подвигу Василя Стуса та його друзів, ні “революції на асфальті””….

Сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників української землі. Бій під Крутами став боєм за майбутнє України!

Сьогодні у всіх Українських Храмах Світу буде відправлено панахиди на спомин світлих душ Героїв України-Крутянців ! Їхня слава “не вмре, не загине”.

З Крутами повʼязана й історія нашого краю: у селі Старосілля Городищенського району, за переказами старожилів, далекого 1918 року було поховано трьох поранених юнаків, учасників бою під Крутами, яких віз із київського лазарету батько одного з них.
Додому він їх не довіз. Вони померли по дорозі й були поховані у Старосіллі. Наразі на їхніх могилах встановлені хрести.

“Неправда про Крути:
1.”Це чергова поразка”.
Насправді українські військові виконали поставлене перед ними завдання і затримали наступ переважаючих сил ворога. При цьому завдали йому значних втрат.
Політичне керівництво скористалося затримкою більшовицького наступу на Київ і встигло підписати Брестський договір, який став міжнародним визнання УНР і основою отримання військової допомоги.
2. “Нещасні діти, яких послали на смерть”.
Насправді серед 520 українських учасників бою крім юнаків (це не про вік, а про курсантів військових шкіл), були офіцери та вояки армії УНР (зокрема Вільного козацтва та Січових стрільців).
А щодо “нещасних, яких послали” – такий підхід принижує героїв Крут (“Карпатської Січі”, УПА, Небесної сотні, нинішньої війни). Вони були не безвольними вівцями, які йшли на забій. Їх жертва – свідома, і в цьому її найбільша цінність. Не обкрадаймо їх посмертно, не змарновуймо їх подвигу. Так, їх загибель є трагедією, але водночас – перемогою.”, – Володимир В’ятрович, український історик, публіцист, політик, громадський діяч.

Фото з Інтернету.
Мурал в Києві, присвячений Героям Крут.
Автори: художник Андрій Пальваль і арт-група Kailas-V.