Політтехнолог Євген Мінченко розповідав лайфхаки як виграти виборчу кампанію в умовах нової інформаційної реальності.

Політтехнолог Євген Мінченко, виступив на форумі в Росії, розповідав про те, як виграти виборчу кампанію в умовах нової інформаційної реальності. Він привів приклад з життя Юлії Тимошенко, а також згадав про вибори Президента України, інформує Ukr.Media.

Починаючи свою передвиборчу кампанію, кандидату необхідно визначитися, яку роль він збирається виконувати для еліти та для виборців.

Є всього 9 функціональних типів політика для переговорів з елітами:

• гравець (лідер елітної групи зі своїми інтересами),
• порученець (представник гравця),
• політрук (той, хто озвучує важливу для гравців тему),
• ідеолог (творець нових смислів),
• громадський працівник (реальний лідер думок),
• ткаля (той, хто уособлює собою якусь окрему групу),
• лобіст (той, хто вміє просувати інтереси),
• кар'єрний бюрократ (той, хто просто рухається кар'єрними сходами),
• воїн фахівець (власне політтехнолог, який володіє якимись унікальними навичками).

Молодому політику важливо розібратися, яку роль він виконує.

Моделей поведінки для виборців існує всього 8, вони діляться за трьома підставами: «хто я», «з якого району» і «чому такий зухвалий» — це три питання, на які кандидат повинен відразу відповідати електорату.

Відповідно, є такі типажі кандидатів для виборців:

• великий начальник (представник місцевої еліти, якому це місце належить),
• свій хлопець (захисник місцевих інтересів, лобіст регіону і малої батьківщини),
• депутат «на землі» (турботливий улюбленець бабусь),
• борець з регіональною владою (рупор громадської думки й негативних емоцій, борці за справедливість),
• ревізор зі столиці (посланник від начальства),
• вузький фахівець (лікарі, вчителі, які мають конкретний досвід),
• багач-чудотворець (заробив багато грошей і тепер хоче навчити інших),
• герой (федеральний політик, типаж майже зникає).

Всі ці ролі, по суті, поєднуються з архетипами Юнга. За словами політтехнолога Мінченко, кандидатам треба визначитися, який типаж вони представляють. Найбільша помилка — бути усіма потроху.

«Якщо ви спостерігаєте за українською виборчою кампанією, то могли помітити, що Порошенко — це такий класичний злісний правитель, а Зеленський — це простодушний, який стає борцем, — зазначив Мінченко. — Я думаю, що у Зеленського є тільки один спосіб програти цю кампанію і дебати — якщо він почне мудрувати, якщо він спробує показати, що він такий же "компетентний", як Порошенко, що він знає там якісь деталі. Так у нас свого часу спробувала робити Ксенія Собчак. Вона за своїм базовим типажем — блазень. І у нас є успішні блазні в політиці — Володимир Жириновський. А вона намагалася включити розумну, говорити правильними фразами, демонструвати, що вона нібито в чомусь розбирається, згадати, що вона закінчувала МГІМО. І це була така неправда!»