Деталі

Так називають вроджену пляму сірого або синього кольору, розташовану в нижній частині спини, у ділянці крижів або на сідницях. Діаметром вона буває різною: іноді в розмір невеликої монетки, іноді – майже на всі сідниці. Як правило, до моменту, коли дитині виповнюється 4 роки, пляма зникає.
Таку відмітину не випадково називають “монгольською плямою”. Найчастіше вона зустрічається у немовлят монголів, бурятів, якутів, корейців, японців, хакасів та інших представників монголоїдної раси. Відзначено появу такої вродженої плями в північноамериканських індіанців, айнів та ескімосів. Вкрай рідко “пляму Чингісхана” можна бачити в немовлят інших рас, і, як правило, її поява означає, що в роду були монголоїди.
При цьому пляма виникає як у новонароджених хлопчиків, так і дівчаток. Монголи дуже пишаються такою вродженою особливістю. Це вони придумали назву “пляма Чингісхана” (інакше її називають “хох толбо” – синя пляма), вважаючи, що так відзначені всі нащадки великого завойовника. Місце розташування плями, на думку монголів, явно вказує на те, що її носій більшу частину життя проведе, сидячи в сідлі. Іноді від представників монголоїдних народів можна почути таку легенду про виникнення плями: малюк не хотів з’являтися на світ, і його відшльопало якесь божество. Якути супроводжуються ляпасом богині Айисит, тюркомовних немовлят відправляє в наш світ Тенгрі. А мусульманські народи називають ці плями “ляпасом Аллаха”.
Виявилося, що в кожному двохсотому жителі Азії присутній особливий ген, що належав одній людині, яка жила в XII столітті. Вчені назвали його “геном Чингісхана” і математичними розрахунками, припущеннями доводять, що сьогодні у світі 16 млн. осіб є його нащадками.
Але ж із ним у походах було багато тисяч монгольських воїнів. Тож не дивно, що плями проявляються досі.
Буряти називають пляму “менге” і її традиційно вважають небесною ознакою. Аналогічно міркують калмики, вважаючи себе особливим, богом обраним народом. У більшості новонароджених хакасів і хакасок є “монгольська пляма”. Така ж пляма є у більшості корейців і японців, що є доказом спорідненості всіх цих народів.
Цікаво, що в китайців (ханьців) такої плями немає, і в цьому традиційне негативне ставлення монголів до китайців знаходить своє обґрунтування. А тому тут відпадає версія походження самоназви “хальмг” як спотворена “ханьмг” від слова “хань”.
Антропологи Ервін Бельц (1849-1913), Отто Фінш (1839-1917), Бунтаро Адахі (1865-1945) першими звернули увагу на факт утворення синіх плям на крижах новонароджених немовлят кольорових рас. Через частоту зустрічальності саме у представників жовтої раси вони й отримали назву “монгольських плям”. Їх виникнення в інших кольорових народів спостерігається рідше, а в білих європеоїдів вони не зустрічаються взагалі.
Відомий гематолог Б. Н. Вишневський у книжці “Людина, як продуктивна сила” у 1925-му також писав: “Акушерки, фельдшерки, лікарі легко могли б спостерігати за новонародженими та відзначати у них частоту появи, головним чином, на крижах своєрідних синьо-чорних плям. Ця ознака вважається характерною для новонароджених монгольської раси. Подібні “монгольські плями” не залишаються на все життя і скоро минають”. Цей феномен не має жодного пристосувального або фізіологічного значення, зате може без сумніву пролити світло на секрети еволюції жовтої раси, бо є однією з патологічних ознак ембріонального розвитку її представників.
“Присутність “монгольських плям” є найтоншим маркером для розрізнення білої раси від усіх інших”, – стверджував Е. Бєльц. І справді, присутність синіх родимих плям спостерігається не тільки в новонароджених монгольської раси (японців, китайців, корейців, сіамців), а й у інших представників “кольорових” рас, як-от айни, індонезійці, ескімоси та індіанці. Своєю чергою, присутність цих плям на крижах європеоїдів вельми точно свідчить про наявність тієї чи іншої расової домішки. Колір “монгольських плям” буває здебільшого темно-синім або синювато-чорним, а в індіанців – зеленувато-чорним.
Барон Егон фон Ейкштедт також писав у зв’язку з цим: “Монгольська пляма іменується також куприковою або сакральною плямою. Вона являє собою скупчення сегмента в ділянці крижів, що відливає синім кольором. Її щільність і форми можуть бути найрізноманітнішими, завбільшки вона може бути з монету або тарілку і мати відгалуження біля зубця, що заходять частково на спину, частково на сідниці. Колір – від світло-сірого до темно-синього. Воно має безсумнівну спадкову природу.
В Еквадорі та Бразилії сприймають як неприємність ту обставину, якщо дитина бразильської матері європейського походження має, як там кажуть, “медаль на попі”, або якщо в дорослого еквадорця випадково виявиться ретельно приховувана таємниця, що він “зеленозадий”.
Навпаки, в ескімосів і полінезійців сакральна пляма вважається знаком чистої породи”.
Англійський вчений сер Герберт Ріслі в 1901 році за завданням колоніального уряду проводив расовий огляд населення Індії і встановив, що в безлічі областей цієї країни від 80 до 90 відсотків новонароджених немовлят мають цю ознаку.