Дата публікації Перегляди: 3

Жителька Ярославки Валентина Федосіївна Круть прожила нелегке життя. Дуже рано овдовіла, тож турбота про трьох синів лягла на тендітні жіночі плечі.

Хлопці підростали маминими помічниками, а жіночі клопоти у житті Валентини Федосіївни перемежовувалися з чоловічими. Потрібно було й вивчити, і до армії провести, а згодом і одружити синів. Нелегка колгоспна праця відбирала сили, та все ж Валентина Круть з Божою поміччю й будинок добудувала, і дітям допомагала, як могла.

«Не знаю, як то все мені вдавалося, — каже нині жінка. — Але десь бралися сили і, здавалося, гори можу звернути».

Багато років Валентина Круть трудилася на фермі дояркою, сапала буряки. Зізнається, що з дитинства, з 5 років, любила співати. І ось вже вісім десятиліть пісня підтримує її і надає сил жити.

Другого травня Валентина Федосіївна відзначила 85-річчя. Привітали ювілярку староста Ярославки Галина Красіліч, бібліотекар Тетяна Криворучко і психолог Центру надання соціальних послуг Людмила Шаблій (на фото з ювіляркою).

Гості подарували Валентині Федосіївні квіти, найкращі побажання і гарний настрій. Розчулена увагою і на знак вдячності ювілярка виконала свою улюблену пісню «Із-за гори, з-за крутої голуби літають. Не зазнала щастя й долі, вже літа минають».

Степан Сокіл

Шполянські вісті