Сьогодні в мікрорайоні Черкас – Дахнівці під час зборів громади по підготовці до парафіяльних зборів щодо переходу місцевої громади церкви Парафії святителя Софронія іркутського до Православної церкви України, московські попи влаштували провокацію: цілу церковну ходу всупереч зібранню.

Услід за громадою Свято-Стрітенської церкви у Черкасах жителі Дахнівки вирішили також залишити московську церкву. Однак місцевий священик відмовився переходити до ПЦУ разом із вірянами, і, схоже, попросив підмогу у своїх церковних кураторів, щоб не допустити цього переходу. Дахнівчан зібралось кілька сотень, однак і промосковська хода була багатолюдною.

Цікаво, що на чолі руськомірної колони поряд із батюшками засвітились і сумновідомі ще з нульових громадські активісти із скандальною репутацією та кримінальним минулим, які працювали ще на проросійську партію СДПУ(о), тоді Партію регіонів, і “спеціалізувались” на усіляких провокаціях та влаштуванні бійок на громадських заходах (і ви тепер скажіть, що московська церква – це не релігійний філіал ФСБ, як свого часу СДПУ(о) та Партія регіонів були її політичними проектами).

Також варто зауважити, що справжні прихожани дахнівської церкви у всій цій ході упізнали дуже мало людей, що дійсно проживають у Дахнівці. Там були священики із Драбівщини, із інших районів області, черниці якихось монастирів (як відомо, в Черкасах жіночих монастирів немає), і навіть попи з Почаєва! Дивно, чому те збіговисько любителів руського міра ще на під’їзді до Дахнівки не зупинили правоохоронці і не завернули назад?

Показово також, що під час виконання Гімну України майже всі учасники промосковської ходи хрестились і піднімали догори ікони, ніби чули голос антихриста, а не Гімн держави, громадянами якої вони є. Хоча це останнє, ще не точно, бо, як всім добре відомо, настоятельки принаймні двох найближчих до Черкас московських жіночих монастирів говорять із якимсь на диво “рязанським” акцентом російської, тож не здивуємось, якщо вони мають і відповідні паспорти. Додамо також, що нині в московській церкві в Соборному парку дуже багато черниць, в очевидь, вони тут постійно проживають, і, можливо, не лише вони, і ясно тепер, з якою метою – бути готовими в будь-який момент стати в стрій і йти видавати себе за громади на подібних заходах.

На щастя, обійшлося без рукоприкладства. З одного боку, завдяки поліції, з іншого – захід через повітряну тривогу швидко закінчився.

“Ось ваш путін шле вам “благодать” із ракетами. Оце вона така – ваша благодать. Тому не треба казати, що в українській церкві її немає. Такої – немає. Є Божа”, – одразу після ревіння сирен загомоніли справжні парафіяни.

Захід пройшов на диво демократично, бо на ньому надали слово і московським попам. А от їхні прихильники не втримались, щоб не цитькати і грубіянити не згодним із їхніми словами.

“Невже ви не бачите, що росія напала на Україну, що вона вбиває наших дітей!” – запитували віряни у московських попів.

“Ми не виправдовуємо агресію”, – відповідали ті.

“Так ви ж молитесь за кіріла, який благословив цю війну проти нас, благословив убивства наших дітей! Ви ж боїтеся навіть вимовити, що росія – агресор!” – продовжували люди.

“Це очевидні речі!” – продовжували ухилятись попи.

“То скажіть: росія – агресор”, – наполягали присутні.

Проте в московських попів сказати таке язик так і не повернувся, вони все торочили, що українці, однак не можуть перейти в українську церкву, бо московська – для них мати, і тільки в ній є благодать. Словом, наша пісня гарна і нова.

У цей час провокатори намагались перекричати виступи українських священиків, що запитували, скільки ще має загинути українців, щоб віряни московських церков прозріли. “Ганьба! Де ваші сини?! Наші сини на війні!” – волали провокатори, хоч у багатьох з них ніяких синів немає.

Утім, попри спроби збити захід на манівці, віряни все одно організовано зареєструвались і визначились, що парафіяльні збори таки проводити треба. Про те, де і коли вони відбудуться, буде повідомлено пізніше.