Деталі

Спецпідрозділ ГУР МО повідомив, що на війні з російськими окупантами загинув командир штурмової групи, один із засновників київського Пласту, із позивним Нельсон, полковник Констянтин Жук, Йому було 68 (!) років. І він народився у Смілі.

Про це повідомили спецпідрозділ ГУР “Братство”, український історик, політичний і громадський діяч Юрій Юзич і речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов у Facebook.
За словами Ковальова, Жук загинув ще у травні 2024 року під час оборони Вовчанська, “але були певні причини так довго зберігати таємницю”.
Як зазначає Юрій Юзич, Костянтин кадровий військовий радянської армії, член Пласту та ОУН з 1990-х років. Командир добробату «Гарпун» у 2014-2015 роках. «Очолював контрдиверсійну групу в складі СБУ» (справжня посада колись здивує). 2022 року як командир батальйону «Вільна Україна» брав участь в обороні Києва, звільнені Миколаївщини. Брав участь в управлінні обороною острова Зміїний. Керував кількома підрозділами із залучення іноземних добровольців (колись ГУР ще напише в яких операціях).

«Знав особисто друга Полковника з 90-х. Як офіцера Генштабу, який прийшов в Пласт, щоб посилити військовий вишкіл молоді. Він робив все, що в його силах, щоб наша молодь була готовою до війни, у той час, як кадрова армія скорочувалсь і постійно реформувалась. Костя завжди говорив, що треба готуватись до тотальної війни – усім. Проводив масу вишколів для пластунів і пластунок – від парашутних починаючи. Саме він чітко артикулював, що кожен член нашого куреня – Орден Залізної Остроги – обов’язково має пройти військовий вишкіл та стати офіцером. Щоб, за потреби, бути готовим брати відповідальність. І ті, хто поставали офіцерами опісля не пошкодували. Бо були готовими», – зазначаю Юрій Юзич.
Він каже, що Полковник Костянтин Жук народився у нашій Смілі 21 травня 1955 року. Православний, позапартійний. Мав три вищі освіти, які здобував у Харкові, Одесі та Києві. Базово – радіоінженер. До 1992 року служив в радянській армії на командних посадах до командира окремого батальйону включно. З 1992 року в ЗСУ, з 2004 – у запасі. 18 травня 1999 року склав пластову присягу. Двадцять років своєї військової пенсії інвестував у військову підготовку молоді. Ще перебуваючи в ЗСУ пройшов новацькі та юнацький вишколи виховників.
«Друг Полковник – вже шостий загиблий на фронті член пластового куреня Орден Залізної Остроги із 80-ти, які в Силах оборони – від Нацгвардії та воюючих патрульних поліцейських до ССО. Загинув серед тих, які перші пішли відбивати Вовчанськ у травні 2024 – після прориву окупантів. Залишився прикривати відхід побратимів… Жив, як справжній воїн, пішов на Вічну Ватру героєм. Вічна Пам’ять Герою», – підсумовує Юрій Юзич.