Патова ситуація: президент тимчасово залишить свою посаду, а спікер/прем'єр – сяде в президентське крісло.

Тиждень, що минає, підніс Молдові своєрідний політичний «сюрприз». Вперше при чинному главі держави президентська влада тимчасово перейде або до прем'єр-міністра, або до голови парламенту. Рішення Конституційного суду про передачу повноважень спікера чи прем'єру було винесено у зв'язку з відмовою президента Ігоря Додона призначити міністром оборони представника правлячої коаліції.

На який час (години, дні, місяці) президент залишить свою посаду – поки нікому не відомо. Але або спікер, або прем'єр на період цього «тимчасово» сяде в президентське крісло, щоб затвердити міністра оборони і взяти у нього присягу. А потім все немовби переграється назад… Ситуація справді патова, передає Ukr.Media.

У ЧОМУ СУТЬ КОНФЛІКТУ?

На початку 2017 року указом президента Молдови Ігоря Додона з посади міністра оборони у відставку був відправлений Анатол Шалару. Відтоді посада залишається вакантною. З різних причин процедура висунення і затвердження кандидата на цей пост постійно затягувалася. Однак збройні сили країни не можуть перебувати в стані невизначеності такий тривалий час. Конфлікт загострився після того, як контингент молдавських миротворців на початку вересня взяв участь у військових навчаннях на території України. Додон заборонив військовослужбовцям виїжджати на навчання в Україну, але уряд прийняв окрему постанову про відправку миротворців.

Всі «шишки» тут же посипалися на голову заступника міністра оборони Георгія Галбура. Після цього правляча коаліція запропонувала главі держави затвердити міністром оборони представника Європейської народної партії Еуджена Стурзу. Але президент кандидатуру відкинув, назвавши її невідповідною високій посаді. Мотивація була такою, що міністром оборони не може стати людина без досвіду у військовій області (за освітою Е. Стурза – економіст). Але уряд знову висунув ту саму кандидатуру, оскільки закон і Конституція це дозволяють робити.

Еуджен Стурза 

Ігор Додон не поступався і вдруге категорично відмовився підписувати указ про призначення Еуджена Стурзи. Глава держави заявив, що в разі затвердження Стурзи міністром, як головнокомандувач Збройними силами не прийме у нього присягу і не включить до складу Вищої Ради безпеки. В якості альтернативи Додон запропонував свою кандидатуру – генерала у відставці Віктора Гайчука. І, як кажуть, «процес пішов»…

Уряд наполягав на своєму кандидаті і звернувся до Конституційного суду за роз'ясненнями: як бути? КС «розтлумачив» і виніс вердикт: щоб уникнути блокування діяльності державних інституцій, на час затвердження міністра оборони і прийняття ним присяги може виконувати обов'язки президента або прем'єр, або голова парламенту.

У рішенні Конституційного суду детально пояснюється – процедура відсторонення глави держави тимчасова. Про звільнення Ігоря Додона з посади або імпічмент, про який поспішили сповістити громадськість колеги-журналісти, не йшлося. Експерти ж навперебій почали коментувати можливість саме такого результату подій. І тут намітилася завидна єдність: як прихильники, так і противники Ігоря Додона, та й він сам, будували всілякі прогнози, обходячи основну деталь – тимчасова процедура. А рішення КС – це не зміна Конституції, а лише її тлумачення.

АРБІТР ЧИ КАТАЛІЗАТОР

Реакція на це рішення виявилася досить бурхливою, емоції почали зашкалювати. Найгострішою за своїм політичним напруженням виявилася заява самого Ігоря Додона, який назвав вердикт КС «ще одним кроком до узурпації влади» і погрожував суддям кримінальним розслідуванням.

Наступного дня був оприлюднений текст рішення Конституційного суду, де нагадувалося, що президент парламентської республіки зобов'язаний бути арбітром у спорах між гілками влади, про імпічмент не йшлося. У відповідь Ігор Додон оголосив про початок дій по переходу країни до президентської форми правління. Утім, забув уточнити, про які саме кроки йдеться.

Андріан Канду

Вельми стриманою виявилася реакція голови парламенту Андріана Канду, він лише назвав неприпустимими загрози президента на адресу Конституційного суду і закликав утриматися від гучних заяв.

З жорсткою критикою на адресу молдавського президента виступив керівник Венеціанської комісії Джані Букіккіо, назвавши неприпустимим нападки Додона на КС. Відповідні заяви зробили й керівники Конституційних судів держав Чорноморського регіону та країн Балтії.

Олександру Тенасе

Колишній голова КС Олександру Тенасе вважає, що «відмова президента призначати суддів, підписувати прийняті парламентом закони і стверджувати міністрів є ні що інше, як порушення Конституції». На думку екс-глави КС, президент має право на власну думку, але зобов'язаний залишатися арбітром, а не каталізатором політичних конфліктів. Парламент має право створити спеціальну комісію для вивчення фактів порушення главою держави основного закону країни. На підставі її висновків законодавчий орган зможе ініціювати процедуру імпічменту президенту. І тут уже йтиметься про реальне відсторонення президента від посади, а якщо імпічмент підтримають громадяни країни на всенародному референдумі, то й призначення дострокових президентських виборів не за горами.

Здавалося б, ситуація якось визначилася, однак аналітики схильні вважати, що початок процедури усунення президента від посади може спровокувати в країні хаос і економічну нестабільність.

Ігор Додон

На цій емоційній хвилі в парламенті Молдови зареєстрований ще один законопроект, що передбачає кримінальну відповідальність президента за порушення основного закону і відмову виконувати рішення Конституційного суду. Автор законопроекту, депутат Валеріу Гілецьки заявив, що «соціалісти повинні, нарешті, усвідомити, що президент зобов'язаний дотримуватися Конституції і рішення КС». До вступу на посаду президента Ігор Додон був головою опозиційної Партії соціалістів.

Тим не менш, у цій непростій ситуації уряд і парламент заявили про свою готовність до компромісів і діалогу. Слово за президентом…