29 листопада 2024, 22:53

30 підприємств переїхали на Черкащину від початку повномасштабного вторгнення рф і вже масштабували свої виробництва, наголосив начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець на щорічному Черкаському міжнародному економічному форумі.

На форумі зібралися представники Уряду, депутати, міжнародні партнери, експерти, науковці, бізнесмени. Обговорювали актуальні завдання зі сфери економіки.

– Один з пріоритетів, який ми визначили для себе, починаючи з 2022 року – робота з релокованими підприємствами. Ці люди покинули свої домівки, перевели бізнес в різні регіони, зокрема, на Черкащину. Практично всі масштабували свої виробництва, ми це вже відчули на доданій вартості по наповненню наших бюджетів.

Попри війну, на Черкащині зросло промислове (+13%) та сільськогосподарське виробництво (+8%), додав Ігор Табурець.

Необхідне посилення технологічної складової у всіх сферах господарювання. Це стосується як традиційних галузей для Черкащини: сільське господарство, перероблення, транспортування, хімічна промисловість. Так і нових проєктів у галузі машинобудування, робототехніки.

Про розвиток виробництва через формування попиту на українські товари розповів заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

– До вторгнення частка переробної промисловості в структурі нашого ВВП складала всього 10%. Це катастрофічно мало. Нормальний рівень – 20%. За перші роки повномасштабної війни, показник ще більше впав. Ми мали близько 8%. Необхідно розвивати українське виробництво, інвестиції в реальний сектор, збільшувати несировинний експорт, – зазначив він.

Фахівець наголосив на стимулюванні попиту на товари, які виготовленні в Україні.

– Важливою є політика локалізації, коли для певних категорій товарів має вимагатися частка місцевої складової, – зазначив Дмитро Кисилевський. – До речі, ми зробили каталог українських виробників. Щоб замовники в громадах знали, де що купувати, від сівалки до іншої техніки. Відновлена і програма компенсації виробникам-аграріям, які купують українську техніку. Їм тоді компенсується 25%. Ця програма тимчасово не працювала перші два роки війни, сьогодні вона відновлена.

Згадав він і за програму кешбек. Як відомо, умовою участі є покупка товарів українського виробництва. За кожен такий товар людина отримуватиме 10% від вартості на свою картку. Кисилевський каже, що завдяки програмі громадяни вже стали звертати увагу на виробників товару.

Директор комбінату баранкових виробів ТОВ «КБВ» з міста Багачевого Микола Шабельнік розповів, що до форуму вони долучаються вже вдруге, щоб почути новини і поділитися своїм досвідом.

– Ми були одними з перших, хто взяв участь у державній програмі «Національний кешбек». Як тільки оголосили про таку можливість, ми зареєструвалися, наша продукція на полицях має маркування «Зроблено в Україні».

За словами Миколи Шабельніка, підприємство не може напряму отримати результат від участі в програмі. Проте, він додав, що так є можливість прорекламувати їхню продукцію.

Виступив на форумі і нардеп, який нині є головою Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич. Він поінформував: порівняно з 2021 роком, збільшилася кількість українських компаній, які займаються виробництвом дронів. Тепер виробляють й боєприпаси, ствольну артилерію, на відміну від періоду до початку повномасштабного вторгнення.

– Найголовніше, для компанії, яка щось виробляє – це контракт, твердий заказ, і, звісно, гроші, – сказав Олександр Завітневич.

Юлія Капуш

Джерело